Це одна з історій майбутньої книги про збирання і переробку та використання сміття в Чернігові упродовж тисячоліть J .
Епізоди розповів колишній керівник середньої ланки #АТП2528, який працював у перехідні роки з однієї держави в іншу – у 70-90-х роках минулого століття.
КОЛОНУ МАШИН ПРИГАНЯЛИ
… Йшов 1992 рік. Автомобілі в Україні, особливо сміттєві, не виробляли. Тому профільному автомобільному підприємству Чернігова - АТП 2528 доручили здійснити марш-кидок до Нижнього Новгорода, колишній Горький, і пригнати кілька машин для потреб міста.
-Коли союз розвалився, ми їздили і по 30 машин приганяли. Цілу колону. Туди йшов автобус з людьми, бензовоз із пальним і вантажівка.
В останній два контейнери. В одному - ковбаси, горілка і все таке. А в іншому - мішки з цукром і гречкою.
У нас Горькому протеже був. Земляк із села поруч із Черніговом. Він там інститут закінчив і став міським депутатом, тому входив у будь-який кабінет без перепустки і допомагав там, на заводі, вибивати вантажівки без кузова, просто шасі. І «Волги» приганяли.
ПЕРША «ОКУПАЦІЯ» ГОРЬКОГО
Приїжджаємо. Нашому протеже перекидаємо мішок гречки та цукру, ковбасу, горілку. Система була така.
Бралися ж туди і харчі, там же їсти варили самі собі. Ночували на вулиці влітку, як у походи, на траві. І на Волгу виїжджали.
Переїхали за ріку, здається. І там такі озера, природа красива. І ми розташувалися табором, вогнище, кашу варимо. Брезент розстилали, вип'ємо. І почали українські пісні співати.
Місцеві йдуть і думають, що це таке? Окупували Горький? Вони ще не знали, що це була перша окупація Горького. Співали там, бувало, до середини ночі.
Були по тижню, а то і побільше. Тоді ми там брали, в основному, шасі ГАЗ-53 і бортові. А потім кузови сміттєвозів на них ставили уже в Чернігові.
НЕ ПОМАЖЕШ, НЕ ПОЇДЕШ
«Волги» звідти приганяли не тільки для комунальної системи, а й для міських закладів. Приїздимо туди на завод. А там:
-Звідки ви?.. О, земляки приїхали з Чернігова приїхали!
Коли у Чернігові будували ЗАЗ (завод автозапчастин), то тут було багато представників із Горьківського заводу. Потім вони багато наших спеціалістів попереманювали туди зарплатами.
Першим запитанням було: «А що ви нам привезли?» «А що ви хочете?» «Гар'єлки і ковбаси хорошої». Ми їм ящик і закуску. «Ну, тепер ідіть машини вибирайте».
Там був величезний двір. Машини нові стоять і без карбюратора, і без капоту, але вже розкурочені наполовину. Кажуть, будь-яку вибирайте. Ходимо там, вибираємо. Те не робить, там не заводиться, бо акумулятора нема, то ще щось. Знайшли хорошу машину. Чогось не вистачає. Знімаємо з іншої машини.
Так само і шасі виганяли. А охорона уся, начальники, комірники були п'яні до чортиків. На халяву пили відрами. І бери, що хочеш. Так вигнали ж зайву машину. Потім ми розібралися - зайва. Хоч продавай тут же. А потім подумали, що зайвих документів нема, і загнали назад у двір. А інші погнали в Україну.
…Ось такі бувальщини задокументовані в історії підприємства АТП2528.
ЯК КОЗАКИ Нижній Новгород БРАЛИ
Це одна з історій майбутньої книги про збирання і переробку та використання сміття в Чернігові упродовж тисячоліть .
Епізоди розповів колишній керівник середньої ланки #АТП2528, який працював у перехідні роки з однієї держави в іншу – у 70-90-х роках минулого століття.
КОЛОНУ МАШИН ПРИГАНЯЛИ
… Йшов 1992 рік. Автомобілі в Україні, особливо сміттєві, не виробляли. Тому профільному автомобільному підприємству Чернігова - АТП 2528 доручили здійснити марш-кидок до Нижнього Новгорода, колишній Горький, і пригнати кілька машин для потреб міста.
-Коли союз розвалився, ми їздили і по 30 машин приганяли. Цілу колону. Туди йшов автобус з людьми, бензовоз із пальним і вантажівка. В останній - два контейнери. В одному - ковбаси, горілка і все таке. А в іншому - мішки з цукром і гречкою.
У нас Горькому протеже був. Земляк із села поруч із Черніговом. Він там інститут закінчив і став міським депутатом, тому входив у будь-який кабінет без перепустки і допомагав там, на заводі, вибивати вантажівки без кузова, просто шасі. І «Волги» приганяли.
ПЕРША "ОКУПАЦІЯ" ГОРЬКОГО
Приїжджаємо. Нашому протеже перекидаємо мішок гречки та цукру, ковбасу, горілку. Система була така.
Бралися ж туди і харчі, там же їсти варили самі собі. Ночували на вулиці влітку, як у походи, на траві. І на Волгу виїжджали.
Переїхали за ріку, здається. І там такі озера, природа красива. І ми розташувалися табором, вогнище, кашу варимо. Брезент розстилали, вип'ємо. І почали українські пісні співати.
Місцеві йдуть і думають, що це таке? Окупували Горький? Вони ще не знали, що це була перша окупація Горького. Співали там, бувало, до середини ночі.
Були по тижню, а то і побільше. Тоді ми там брали, в основному, шасі ГАЗ-53 і бортові. А потім кузови сміттєвозів на них ставили уже в Чернігові.
«ВОЛГА» за ГОРІЛКУ, або НЕ ПОМАЖЕШ, НЕ ПОЇДЕШ
«Волги» звідти приганяли не тільки для комунальної системи, а й для міських закладів. Приїздимо туди на завод. А там:
-Звідки ви?.. О, земляки приїхали з Чернігова приїхали!
Коли у Чернігові будували ЗАЗ (завод автозапчастин), то тут було багато представників із Горьківського заводу. Потім вони багато наших спеціалістів попереманювали туди зарплатами.
Першим запитанням було: «А що ви нам привезли?» «А що ви хочете?» «Гар'єлки і ковбаси хорошої». Ми їм ящик і закуску. «Ну, тепер ідіть машини вибирайте».
Там був величезний двір. Машини нові стоять і без карбюратора, і без капоту, але вже розкурочені наполовину. Кажуть, будь-яку вибирайте. Ходимо там, вибираємо. Те не робить, там не заводиться, бо акумулятора нема, то ще щось.
Знайшли хорошу машину. Чогось не вистачає. Знімаємо з іншої машини.
Так само і шасі виганяли. А охорона уся, начальники, комірники були п'яні до чортиків. На халяву пили відрами. І бери, що хочеш. Так вигнали ж зайву машину. Потім ми розібралися - зайва. Хоч продавай тут же. А потім подумали, що зайвих документів нема, і загнали назад у двір. А інші погнали в Україну.
…Ось такі бувальщини задокументовані в історії підприємства АТП2528.
На знімках: територія АТП-2528 другої половини 80-х років минулого століття і сміттєвоз.
Це одна з історій майбутньої книги про збирання і переробку та використання сміття в Чернігові упродовж тисячоліть J .
Епізоди розповів колишній керівник середньої ланки #АТП2528, який працював у перехідні роки з однієї держави в іншу – у 70-90-х роках минулого століття.
КОЛОНУ МАШИН ПРИГАНЯЛИ
… Йшов 1992 рік. Автомобілі в Україні, особливо сміттєві, не виробляли. Тому профільному автомобільному підприємству Чернігова - АТП 2528 доручили здійснити марш-кидок до Нижнього Новгорода, колишній Горький, і пригнати кілька машин для потреб міста.
-Коли союз розвалився, ми їздили і по 30 машин приганяли. Цілу колону. Туди йшов автобус з людьми, бензовоз із пальним і вантажівка.
В останній два контейнери. В одному - ковбаси, горілка і все таке. А в іншому - мішки з цукром і гречкою.
У нас Горькому протеже був. Земляк із села поруч із Черніговом. Він там інститут закінчив і став міським депутатом, тому входив у будь-який кабінет без перепустки і допомагав там, на заводі, вибивати вантажівки без кузова, просто шасі. І «Волги» приганяли.
ПЕРША «ОКУПАЦІЯ» ГОРЬКОГО
Приїжджаємо. Нашому протеже перекидаємо мішок гречки та цукру, ковбасу, горілку. Система була така.
Бралися ж туди і харчі, там же їсти варили самі собі. Ночували на вулиці влітку, як у походи, на траві. І на Волгу виїжджали.
Переїхали за ріку, здається. І там такі озера, природа красива. І ми розташувалися табором, вогнище, кашу варимо. Брезент розстилали, вип'ємо. І почали українські пісні співати.
Місцеві йдуть і думають, що це таке? Окупували Горький? Вони ще не знали, що це була перша окупація Горького. Співали там, бувало, до середини ночі.
Були по тижню, а то і побільше. Тоді ми там брали, в основному, шасі ГАЗ-53 і бортові. А потім кузови сміттєвозів на них ставили уже в Чернігові.
НЕ ПОМАЖЕШ, НЕ ПОЇДЕШ
«Волги» звідти приганяли не тільки для комунальної системи, а й для міських закладів. Приїздимо туди на завод. А там:
-Звідки ви?.. О, земляки приїхали з Чернігова приїхали!
Коли у Чернігові будували ЗАЗ (завод автозапчастин), то тут було багато представників із Горьківського заводу. Потім вони багато наших спеціалістів попереманювали туди зарплатами.
Першим запитанням було: «А що ви нам привезли?» «А що ви хочете?» «Гар'єлки і ковбаси хорошої». Ми їм ящик і закуску. «Ну, тепер ідіть машини вибирайте».
Там був величезний двір. Машини нові стоять і без карбюратора, і без капоту, але вже розкурочені наполовину. Кажуть, будь-яку вибирайте. Ходимо там, вибираємо. Те не робить, там не заводиться, бо акумулятора нема, то ще щось. Знайшли хорошу машину. Чогось не вистачає. Знімаємо з іншої машини.
Так само і шасі виганяли. А охорона уся, начальники, комірники були п'яні до чортиків. На халяву пили відрами. І бери, що хочеш. Так вигнали ж зайву машину. Потім ми розібралися - зайва. Хоч продавай тут же. А потім подумали, що зайвих документів нема, і загнали назад у двір. А інші погнали в Україну.
…Ось такі бувальщини задокументовані в історії підприємства АТП2528.
ЯК КОЗАКИ Нижній Новгород БРАЛИ
Це одна з історій майбутньої книги про збирання і переробку та використання сміття в Чернігові упродовж тисячоліть .
Епізоди розповів колишній керівник середньої ланки #АТП2528, який працював у перехідні роки з однієї держави в іншу – у 70-90-х роках минулого століття.
КОЛОНУ МАШИН ПРИГАНЯЛИ
… Йшов 1992 рік. Автомобілі в Україні, особливо сміттєві, не виробляли. Тому профільному автомобільному підприємству Чернігова - АТП 2528 доручили здійснити марш-кидок до Нижнього Новгорода, колишній Горький, і пригнати кілька машин для потреб міста.
-Коли союз розвалився, ми їздили і по 30 машин приганяли. Цілу колону. Туди йшов автобус з людьми, бензовоз із пальним і вантажівка. В останній - два контейнери. В одному - ковбаси, горілка і все таке. А в іншому - мішки з цукром і гречкою.
У нас Горькому протеже був. Земляк із села поруч із Черніговом. Він там інститут закінчив і став міським депутатом, тому входив у будь-який кабінет без перепустки і допомагав там, на заводі, вибивати вантажівки без кузова, просто шасі. І «Волги» приганяли.
ПЕРША "ОКУПАЦІЯ" ГОРЬКОГО
Приїжджаємо. Нашому протеже перекидаємо мішок гречки та цукру, ковбасу, горілку. Система була така.
Бралися ж туди і харчі, там же їсти варили самі собі. Ночували на вулиці влітку, як у походи, на траві. І на Волгу виїжджали.
Переїхали за ріку, здається. І там такі озера, природа красива. І ми розташувалися табором, вогнище, кашу варимо. Брезент розстилали, вип'ємо. І почали українські пісні співати.
Місцеві йдуть і думають, що це таке? Окупували Горький? Вони ще не знали, що це була перша окупація Горького. Співали там, бувало, до середини ночі.
Були по тижню, а то і побільше. Тоді ми там брали, в основному, шасі ГАЗ-53 і бортові. А потім кузови сміттєвозів на них ставили уже в Чернігові.
«ВОЛГА» за ГОРІЛКУ, або НЕ ПОМАЖЕШ, НЕ ПОЇДЕШ
«Волги» звідти приганяли не тільки для комунальної системи, а й для міських закладів. Приїздимо туди на завод. А там:
-Звідки ви?.. О, земляки приїхали з Чернігова приїхали!
Коли у Чернігові будували ЗАЗ (завод автозапчастин), то тут було багато представників із Горьківського заводу. Потім вони багато наших спеціалістів попереманювали туди зарплатами.
Першим запитанням було: «А що ви нам привезли?» «А що ви хочете?» «Гар'єлки і ковбаси хорошої». Ми їм ящик і закуску. «Ну, тепер ідіть машини вибирайте».
Там був величезний двір. Машини нові стоять і без карбюратора, і без капоту, але вже розкурочені наполовину. Кажуть, будь-яку вибирайте. Ходимо там, вибираємо. Те не робить, там не заводиться, бо акумулятора нема, то ще щось.
Знайшли хорошу машину. Чогось не вистачає. Знімаємо з іншої машини.
Так само і шасі виганяли. А охорона уся, начальники, комірники були п'яні до чортиків. На халяву пили відрами. І бери, що хочеш. Так вигнали ж зайву машину. Потім ми розібралися - зайва. Хоч продавай тут же. А потім подумали, що зайвих документів нема, і загнали назад у двір. А інші погнали в Україну.
…Ось такі бувальщини задокументовані в історії підприємства АТП2528.
На знімках: територія АТП-2528 другої половини 80-х років минулого століття і сміттєвоз.